Ліквідація підприємства у Дніпрі

Процедура ліквідації юридичних осіб в Україні: на що слід звернути особливу увагу?

Незважаючи на простоту всієї процедури ліквідації юридичної особи в Україні, на практиці багато хто стикається з безліччю проблем і великою вартістю, пов’язаних з вирішенням цього питання. А пройшовши всі етапи ліквідації, можна дійти невтішного висновку у тому, що створити підприємство набагато простіше, ніж у подальшому його ліквідувати.

На даний момент законодавством передбачено два способи (форми) ліквідації юридичної особи:

1. Добровільно.
2. У примусовому порядку.

Незважаючи на те, що на законодавчому рівні чітко не закріплено таких понять, як “спосіб” або “форма” ліквідації, пропонуємо користуватися саме такою термінологією для кращого розуміння питання.

Добровільна ліквідація юридичної особи (далі – юрособи, підприємства, суб’єкта) застосовується за однієї неодмінної умови – має бути прийняте з цього приводу самостійне рішення власника. При цьому причини можуть бути різними, у т.ч:

До речі, у Статуті підприємства може бути прямо зазначена причина (умова), за якої суб’єкт може бути ліквідований за рішенням власника/власників.

У примусовому порядку ліквідація здійснюється за рішенням суду. Позивачами у справі може бути як учасники суб’єкта, і органи структурі державної влади.

Процедура ліквідації в особливому порядку (якщо недостатньо коштів у підприємства, що ліквідується) регламентована ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цей закон діє до 21.10.2019. Далі набирає чинності Кодекс України щодо процедури банкрутства. Таким чином, ліквідацію суб’єкта господарювання повністю врегульовано спеціальним законом.

Дещо інакше справа з ліквідацією підприємства за загальною процедурою. Цивільний, Господарський, Господарський процесуальний кодекс України, інші нормативні документи – всі вони містять окремі норми, які прямо чи опосередковано регулюють питання ліквідації юрособи. У зв’язку з цим має сенс детальніше зупинитися саме на загальній процедурі ліквідації.

Ліквідація підприємства за загальною процедурою: алгоритм дій 

Вищезазначеним законодавством визначено перелік процедур (дій), які має виконати ліквідатор чи ліквідаційна комісія, перш ніж буде внесено відповідний запис до Реєстру про ліквідацію підприємства. При цьому правовий спосіб досягнення проміжних результатів чітко не визначено. Це дає право ліквідатору/ліквідаційній комісії діяти на власний розсуд, використовуючи індивідуальний підхід для вирішення поточного завдання.

Наприклад, законодавчо визначено необхідність розрахуватися із кредиторами, але конкретний спосіб, як це зробити, залишається прерогативою ліквідатора. Наступний приклад: передбачено необхідність звільнити трудовий колектив, але чітких термінів звільнення найманих працівників не встановлено. Це дає можливість ліквідаційної комісії залучити частину трудового колективу до участі в окремих заходах щодо ліквідації суб’єкта, для обслуговування деяких активів тощо.

Досягнення необхідного результату оптимальному режимі доцільно залучати до роботи зовнішнього фахівця – юридичну фірму, адвоката, приватного підприємця, який займається наданням юридичних послуг. Тоді вибір цього найоптимальнішого шляху (як за часом, так і з витрачання фінансів) – зона відповідальності залученого фахівця. Наприклад, ліквідатор, не маючи достатнього досвіду в питаннях ліквідації юр.особи, може припуститися низки помилок при звільненні найманого персоналу. Це спричинить оскарження його дій у судовому порядку, що, у свою чергу, суттєво затягне процедуру ліквідації, вимагатиме додаткових грошових витрат.

Ще один приклад – стягнення дебіторської заборгованості. Здавалося б, звернення до суду про стягнення заборгованості має вирішити це питання. Однак у деяких випадках цей спосіб не є оптимальним з огляду на тимчасові рамки ліквідації підприємства. Судові позови в різних інстанціях можуть затягтися на кілька років. Навряд чи можна говорити в даній ситуації про результативний, ефективний підхід.

Тому залучення зовнішнього фахівця, який має відповідний досвід у питаннях ліквідації підприємства – цілком виправданий та правильний крок з боку ліквідатора. При цьому можна бути впевненим у тому, що фахівцем будуть враховані індивідуальні особливості юр.особи, що ліквідується, що стосуються наступних аспектів:

• організаційно-правової форми;
• фінансового стану;
• складу учасників;
• наявності судових спорів, а також виконавчих документів;
• правового статусу найманого персоналу інше.

[/vc_cta]

З чого починати?

Починається процедура ліквідації з ухвалення рішення про припинення суб’єкта шляхом його ліквідації. Як було зазначено вище, таке рішення приймає компетентний орган (наприклад, загальні збори учасників) чи власник. Це залежить від організаційно-правової форми підприємства, що ліквідується. Таким чином, попередньою дією може бути проведення загальних зборів учасників/акціонерів. Рішення оформляється відповідним протоколом. Воно має чітко та недвозначно містити формулювання про ліквідацію суб’єкта, інформацію про те, який орган уповноважений займатися ліквідацією.

Зазвичай, невелике приватне підприємство обмежується призначенням ліквідатора. Це може бути чинний керівник такої юридичної особи. Якщо суб’єкт господарювання має значну кількість активів, дочірніх підприємств, філій, найманих працівників, доцільно призначити ліквідаційну комісію. У такому разі у рішенні зазначається весь персональний склад комісії.

Для відомості: з моменту затвердження ліквідатора до нього переходять усі повноваження щодо управління суб’єктом господарювання.

Ліквідатор/ліквід. комісія, зокрема, визначає порядок та строки пред’явлення кредиторами своїх вимог до суб’єкта господарювання, виконує (організовує виконання) інших процедурних дій. До речі, законодавчо закріплено, що термін пред’явлення вимог кредиторів не може бути меншим за два місяці з дня офіційного опублікування інформації рішення про ліквідацію підприємства.

Публікація оголошення про ліквідацію та повідомлення контролюючих органів

Саме з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) рішення про припинення розпочинається офіційна процедура ліквідації суб’єкта (як було зазначено раніше, механізм ліквідації у вигляді попередніх заходів запускається раніше).

Для цього реєстратору потрібно надати, окрім інших документів, завірений у нотаріуса оригінал (або копія) рішення про ліквідацію. Публікується відповідне оголошення у спеціалізованому засобі масової інформації. У зв’язку з тим, що законодавець не визначив черговість виконання деяких заходів щодо ліквідації суб’єкта, ліквід.комісія має право встановлювати її сама (деякі заходи можуть здійснюватися одночасно).

Як і раніше, зняття підприємства, що ліквідується, з обліку в контролюючих органах, у т.ч. податкової інспекції, Пенсійному Фонді, — обов’язкові і не мають формального характеру. На відміну від вимог законодавства, які раніше існували, зараз не потрібно надавати реєстратору довідки від цих органів про відсутність заборгованості. Обмін інформацією між ними та реєстратором здійснюється в електронному вигляді.

На жаль, терміни перевірок контролюючих органів у більшості випадків залишаються досить значними, що може бути пов’язано не стільки з великим обсягом робіт або складнощами проведення перевірок, скільки з повільністю роботи цих структур та необхідністю дотримання формальних процедур, наприклад включення фіскальним органом такого заходу до Плану перевірок на поточний рік

Для відомості: залучення зовнішнього фахівця в галузі права може значно скоротити терміни зазначених вище перевірок.

Стягнення дебіторської заборгованості

Якщо у відповідь питання, чи можуть кредитори пред’являти свої вимоги до ликвидируемому підприємству, однозначний і простий (так, можуть), то стосовно дебіторів такого суб’єкта немає однозначної відповіді ні в цій судовій практиці, ні в звичаях ділового обороту.

При вирішенні цього питання слід звернути увагу на один суттєвий момент, а саме, чи настали терміни виконання зобов’язань. Якщо такі терміни настали, юридичні вимоги повністю обґрунтовані, жодних питань не виникає, за винятком того, що сам дебітор (боржник підприємства, що ліквідується) у фінансовому плані не в змозі задовольнити такі вимоги.

Інша справа, якщо договором не передбачено обов’язку контрагента розрахуватися із суб’єктом господарювання до настання таких строків у разі ліквідації юр.особи. Іншими словами, при переході кредитора до ліквідаційної процедури автоматично не створюється зобов’язань у контрагента погасити борги, якщо інше не передбачено відповідною угодою. Тому прийняття юридично коректних рішень ліквідатором найчастіше виявляється ефективнішим, ніж прямолінійне звернення до суду про стягнення боргу.

Звільнення трудового колективу

Уповноваженій особі (органу), яка здійснює ліквідацію підприємства, необхідно дотриматися формальних термінів попередження трудового колективу про майбутнє звільнення. Законодавчо визначено обов’язок попередити найманих працівників як мінімум за 2 місяці до дня передбачуваного звільнення.

Рекомендуємо: щоб уникнути непорозумінь, мінімізації ризиків, пов’язаних із звільненням, доцільно попереджати працівників у письмовій формі з належним підтвердженням про ознайомлення кожного працівника.

Не варто забувати про необхідність залучати профспілкові органи колективу (якщо вони створені), а також дотримуватись усіх формальних вимог законодавства, що значно знизить обґрунтовані претензії звільнених працівників у майбутньому. Як було зазначено вище, ліквідатор (ліквід.комісія) сам вирішує, у які терміни кого звільнити. Це може бути пов’язано зі специфікою діяльності суб’єкта господарювання, необхідністю обслуговувати ті чи інші виробничі процеси, охороняти об’єкти рухомого та нерухомого майна тощо.

Особливу увагу слід приділити пільговим категоріям працівників, які, крім загальних, мають спеціальні гарантії працевлаштування.

Інвентаризація та оцінка майна

Наказом ліквідатора визначаються строки проведення інвентаризації та персональний склад комісії. В результаті роботи складений інвентаризаційний опис відображає реальні активи підприємства. У зв’язку з цим можливі три варіанти:

1. Фактичні активи відповідають документальним даним.
2. Кількість товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) більша, ніж зафіксовано у відповідних звітах та відомостях, що буває досить рідко (зустрічається здебільшого на виробничих підприємствах);
3. Нестача ТМЦ.

Деяке виявлене майно, наприклад об’єкти нерухомості, автотранспорт і т.д. можна передати оцінювачу визначення ринкової вартості. Це дасть можливість мати реальну картину фінансового стану справ юр.особи, що ліквідується.

Зверніть увагу! У деяких випадках (безпосередньо передбачена чинним законодавством) оцінка майна є обов’язковою.

Проведення розрахунків із кредиторами

Вимоги кредиторів розглядаються ліквідатором індивідуально. Про прийняте рішення повідомляється кожен кредитор у 30-денний термін.

Складений проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом (особою), який ухвалив рішення про ліквідацію підприємства. Зміст цього документа визначає подальшу долю суб’єкта, що ліквідується. Йдеться про фінансову складову. Якщо активів, згідно з проміжним балансом, достатньо для погашення всіх зобов’язань, процедура ліквідації буде продовжена. Якщо ні, — ліквідація продовжується через банкрутство підприємства.

Не слід забувати! Розрахунок з кредиторами необхідно проводити відповідно до складеного реєстру порядку черговості, встановленої законом. Ті кредитори, які не включені до цього реєстру, мають право звернутися до суду з відповідними вимогами.

Решта коштів розподіляються між учасниками (акціонерами, власниками) суб’єкта господарювання.

Проведення інших заходів у рамках ліквідаційної процедури

Якщо у суб’єкта, що ліквідується, є відокремлені підрозділи (представництва, філії, відділення), ліквідатору необхідно вжити відповідних заходів для їх закриття.

Крім того, якщо в процесі господарської діяльності суб’єкту видавалися будь-які ліцензії на провадження певного виду діяльності, особі, яка здійснює ліквідацію, потрібно звернутися до органів ліцензування із заявою про анулювання раніше виданих ліцензій.

Усі раніше відкриті щодо такого суб’єкта виконавчі провадження закриваються та передаються ліквідатору для включення відповідних стягувачів до Реєстру кредиторів з метою погашення існуючої заборгованості.

Якщо суб’єкт господарювання, що ліквідується, бере участь в інших юридичних особах, ліквідатор (ліквідаційна комісія) повідомляє про це власників (учасників) юр.особи, що ліквідується.

Ліквідатор також зобов’язаний закрити усі депозитні рахунки у фінансових установах. До закінчення процедури ліквідації достатньо залишити один рахунок (ліквідаційний) щодо всіх розрахункових операцій.

Слід зазначити: деякі заходи, зазначені у цьому пункті, слід проводити у чіткій послідовності. Наприклад, закрити поточні банківські рахунки необхідно до закінчення терміну прийняття претензій від кредиторів; повідомити державну виконавчу службу через написання відповідної заяви необхідно до складання проміжного ліквідаційного балансу тощо.

Затвердження ліквідаційного балансу та проведення заключних заходів

Затвердження ліквідаційного балансу аналогічне процедурі затвердження проміжного балансу. Після цього він подається контролюючим органам, зокрема до податкової інспекції.

Крім того, виконуються інші технічні заходи:

• всі документи по підприємству, що ліквідується, здаються в архів, про що ліквідатор отримує довідку;
• закривається ліквідаційний рахунок у банку;
• знищується друк юр.особи;
• виконуються інші заходи.

Завершує всю процедуру подання відповідної заяви реєстратору (довідка про здачу документів до архіву додається до заяви).

Відмітка в ЄДР про припинення та виключення підприємства з ЄДР підтверджує закінчення процедури ліквідації. Юридичні моменти та вимоги законодавства дотримані, підприємство ліквідовано

Один тиждень та година вашого часу. І Ви починаєте новий бізнес із чистого аркуша. Ціна на ліквідацію підприємства:

Як нас знаходять: Ліквідація фірми Ліквідація підприємства ТОВ ліквідація | Ліквідація ТОВ | Ліквідація ПАТ Ліквідація із боргами | Ліквідація підприємств| Ліквідація НП