Ліцензія на зберігання палива

У 2019 році перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, доповнився ще одним видом – зберігання пального. Це передбачено Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», та відповідно внесено до статті 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Атака на бізнес чи цивілізовані методи регулювання?

Ситуація з необхідністю отримувати ліцензію на певний вид діяльності є досить неоднозначною. З одного боку, процес видачі відповідного дозволу є досить трудомістким у плані втрати часу, матеріально-технічних і трудових витрат, а також фінансів. З іншого боку, ліцензування дозволяє впорядкувати взаємовідносини бізнесу та держави у найбільш відчутних для економіки країни галузях, а також там, де господарська діяльність прямо пов’язана з екологією, здоров’ям людини та її правом жити в безпечних для себе умовах.

Незважаючи на те, що держава офіційно оголосила курс на зниження тиску на бізнес, включаючи скасування ліцензування низки сфер діяльності щодо зберігання палива – все навпаки. Що ж, суб’єктам господарювання доводиться приймати нові правила гри.

Які ж ці правила і кого вони не стосуються, навіть за умови, якщо підприємство здійснює діяльність із зберігання палива?

Кого це не стосується?

Законодавець передбачив низку винятків із переліку суб’єктів, які зобов’язані отримувати ліцензію.

Серед таких винятків:

юридичних осіб державної форми власності;
комунальні підприємства;
установи системи держрезерву;
господарюючі суб’єкти, які зберігають пальне, споживане для виробничо-технологічних потреб (таке пальне має перебувати на нафтовидобувних, газодобувних майданчиках, бурових платформах).

Іншим категоріям осіб доведеться збирати пакет документів та внести плату за ліцензію на право зберігання палива. До речі, термін її дії – 5 років.

Хто може допомогти?

Найбільш поширеними категоріями суб’єктів господарювання, які потребують ліцензування зберігання палива, є підприємства сфери агропромислового комплексу, будівництва, логістики, пасажирських перевезень.

Надання неповного пакета документів органу ДФС загрожує відмовою в отриманні дозвільного документа, необхідністю повторного звернення, що тягне за собою втрату дорогоцінного бізнесу часу.

Звернувшись до Юридичної компанії «Візард» за допомогою в оформленні ліцензії на право зберігання палива, можна бути впевненим у бажаному результаті.

Наші спеціалісти:

проведуть аналіз господарської діяльності вашої компанії. На її основі врахують ризики, які потенційно можуть вплинути на відмову у отриманні ліцензії;
допоможуть підготувати повний пакет документів, передбачених чинним законодавством;
проконтролюють усі етапи розгляду заяви, аж до отримання відповідної ліцензії.

Залишились питання? Фахівці ЮК “Візард” знають відповіді!

Вартість отримання ліцензії на зберігання палива від 5000 грн.

Срок от 3х дней

Які документи потрібні?

До переліку документів, які необхідно надати із заявою до Фіскальної служби України (саме цей орган розглядає заяву та приймає відповідне рішення), входять:

витяг з Єдиного реєстру юрособ;
адресу розташування резервуарів, а також інформація про них, включаючи обсяг ємності, тип ПММ для зберігання і т.д.;
документи, що підтверджують право на земельну ділянку за місцем розташування резервуарів з відповідним цільовим призначенням. Це може бути право власності чи користування;
акт введення/готовності об’єкта до експлуатації;
сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів для кожного об’єкта зберігання;
оригінал платіжного документа, що підтверджує внесення суми до бюджету отримання ліцензії.

Виходячи з їхньої специфіки діяльності суб’єкта господарювання до заяви можуть прикладатися інші документи. Наприклад, якщо здобувач ліцензії – фізична особа-підприємець, то одним з таких додаткових документів буде реєстраційний номер картки платника податків. Потрібно розуміти, що ліцензія на зберігання палива не дозволяє продавати його будь-кому – для цього необхідно отримати ліцензію на здійснення торгових операцій з ПММ. Іншими словами, суб’єкт господарювання, отримуючи дозвіл від держави зберігати паливо, може використовувати його виключно в особистих цілях, тобто для особистих потреб.

Штраф за відсутність такої ліцензії – досить значний, який у десятки разів перевищує річну суму державного мита. Тому з фінансової точки зору цілком виправдано не ризикувати, а вжити своєчасних та всіх необхідних заходів для отримання ліцензії.