Підготовка позовних заяв про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій
У взаєминах з контрагентами нерідко виникає ситуація, пов’язана з невиконанням (виконанням над повному обсязі) взятих він зобов’язань у межах укладеного договору (наприклад, про поставки товару, виконання, надання послуг).
Непорозуміння або конфлікти з цього приводу можуть бути врегульовані різними шляхами. Один із них – направлення претензії тій стороні, яка порушила умови угоди. Добре, якщо все обійдеться «малою кров’ю» – винна особа, отримавши претензію, перерахує суму боргу, поверне товар чи виконає передбачені договором роботи. Але що робити, якщо цей спосіб врегулювання суперечки не спрацював?
Одним із найпоширеніших законних способів вирішення питання є звернення до суду з позовною заявою. Однак підготовка та подання позову потребує спеціальних знань та досвіду в галузі права. Правильно та грамотно складена заява – прохання задовольнити ті чи інші вимоги позивача з метою захисту його прав чи інтересів – 2/3 успіху в отриманні бажаного рішення суду.
Основні етапи під час підготовки позовної заяви
Більшість заяв, які подаються до господарських судів, стосуються стягнення заборгованості. Основними етапами, пов’язаними з підготовкою та поданням позову, є:
- Знайомство з матеріалами та збирання потрібної документації. Щоб зрозуміти та оцінити обсяг вимог, підстави (фактичні обставини), спосіб захисту своїх прав та інші основні моменти, потрібно починати з аналізу документів, прямо пов’язаних із суттю питання (договору, листування, первинної документації тощо).
- Написання позовної заяви. З проведеного аналізу та наявних документів складається позов. При чому він має відповідати встановленим законом вимогам. Це стосується як форми, так і змісту документа.
- Підбір до нього документів (додатки до позову). Вони можуть бути подані в оригіналах, але найчастіше – у засвідчених відповідним чином копіях (у цьому випадку на вимогу суду оригінали пред’являються безпосередньо на судовому засіданні).
- Підготовка копій пакетів документів для надсилання іншим сторонам;
- Сплата судового збору та подання позову до суду. Розмір збору встановлено законодавством. Подання заяви здійснюється з урахуванням принципів підвідомчості та підсудності.
Позов про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Зазначені вище етапи складання позову залишаються практично незмінними. А ось нюанси зустрічаються часто-густо. Саме вони можуть зіграти вирішальну роль в отриманні того чи іншого результату, у тому числі щодо розміру самої заборгованості.
У будь-якому господарському договорі передбачено розділ про відповідальність за невиконання умов угоди. Як правило, це стягнення пені (штрафних санкцій). Причому розмір таких санкцій може бути визначений законом, якщо ні – договором. Це стосується періоду часу, за який нараховується пеня, неустойка або штраф.
Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) за прострочення виконання зобов’язання штрафні санкції можуть бути нараховані в межах 6 місяців з дня, коли зобов’язання має бути виконане. У цьому розпорядженні є 2 винятки – якщо інше не передбачено законом чи самим договором.
Таким чином, якщо в угоді період, за який нараховуються штрафні санкції, встановлено не півроку, а, наприклад, півтора, то під час підготовки позову можна сміливо робити відповідні розрахунки, виходячи із суми самої заборгованості, а також санкцій за 18 місяців (як у нашому прикладі).
Необхідно мати на увазі, що далеко не завжди суд задовольняє подібні позови в повному обсязі. Причин тому може бути кілька:
- ступінь виконання зобов’язань боржником;
- майновий стан сторін;
- інші обставини.
Але це вже питання вміння обстоювати свої інтереси у суді. У самій заяві ж доцільно слідувати виключно букві закону та договору (при обчисленні розміру штрафних санкцій, зокрема).
Чи ще є нюанси, на які слід звернути увагу?
Однозначно їсти! І їх багато! Наприклад, включення до розрахунку 3 % річних, і навіть інфляційні втрати. Якщо розмір заборгованості досить великий, то додана за рахунок цих складових сума може запросто покрити фінансові витрати, пов’язані з поданням заяви до суду (судовий збір, правова допомога тощо).
На перший погляд може здатися, що складнощів у підготовці позовної заяви немає: існує договір, у якому чорним по білому зазначено відсоткове співвідношення штрафних санкцій до суми заборгованості або їх фіксований розмір; є первинні документи, що підтверджують ті чи інші обставини; під рукою калькулятор, щоб здійснити необхідні розрахунки; перед очима – електронна версія ГКУ для правильного складання позову.
Все вірно, думка йде у правильному напрямку. А що ви скажете після того, як отримаєте відповідь контрагента на пред’явлену претензію, де докладно, змістовно та вкрай переконливо буде викладено його бачення питання. Чи не виключено, то в отриманій відповіді сума боргу, що визнається, дорівнюватиме нулю або виявиться в десятки разів менше, ніж порахована вами? І все б нічого, але біда – винуватець посилається у своїй відповіді на судову практику – рішення судів різних інстанцій, які підтверджують його позицію.
Ви вже засумнівалися у своїх розрахунках, а конкретний пункт договору не видається таким однозначним, як це було на початку аналізу даних? І лише високопрофесійний спеціаліст у галузі права, зокрема, у сфері господарських правовідносин, може не лише зіставити порушені умови договору з реально виконаними зобов’язаннями, правильно розрахувати розмір заборгованості та штрафних санкцій, а й послатися у позовній заяві на судову практику вищих інстанцій на підтвердження своєї позиції. Яскравим прикладом є рішення Касаційного господарського суду ЗС України від 10.09.2020 № 916/1777/19.
Займатись підготовкою позовної заяви до суду самостійно або скористатися допомогою досвідченого фахівця – вирішувати вам. Але якщо, зваживши всі «за» (а їх набагато більше) та «проти», ви все-таки зупиніться на другому варіанті, довіртеся досвіду та високому професійному рівню юристів (адвокатів) Юридичної компанії «Візард». Ми знаємо, що робити, а тому працюємо тільки на результат!
UA
Всего комментариев: 0