Закон про ТОВ і ТДВ: основні моменти

Нарешті порядок створення, діяльності та припинення ТОВ та товариства з додатковою відповідальністю почали регламентуватися окремим Законом, який вступив у дію 17.06.2018. В тому, що відносини цих суб`єктів господарювання регулюється окремим нормативно-правовим актом, нічого дивного нема. Питання вже давно «назріло». Адже близько 45% юридичних осіб створені саме у формі ТОВ. Для прикладу, це у 20 разів більше, ніж зареєстрованих акціонерних товариств.

Вдосконалення регулювання відносин у діяльності таких юридичних осіб, усунення існуючих прогалин у законодавстві, приведення правовідносин до європейських правових норм – щонайменше, така мета декларувалася під час розробки Закону про ТОВ і ТДВ. Що ж, час покаже, чи буде досягнута мета. Наразі зупинимося на основних моментах, що зазнали змін.

 

Що змінив Закон про товариства з обмеженою відповідальністю

  1. Щодо установчих документів.

У новому Законі набагато зменшено вимоги до змісту статуту. Залишено лише три з них: щодо найменування; щодо органів управління; щодо порядку вступу до товариства та виходу з нього. Добре це чи ні? З одного боку, надмірні вимоги щодо змісту статуту перетворюють його у документ з декількома десятками аркушів (подекуди – до півсотні), що ускладнює роботу з ним. З іншого боку, неврегульованість важливих аспектів корпоративних відносин спричинить потенційний ризик неправомірних дій, наприклад, при зміні учасників товариства, а відтак з`являється додаткове підґрунтя до виникнення спірних ситуацій, які доведеться вирішувати в суді.

  1. Щодо прав та обов`язків учасників ТОВ та товариства з додатковою відповідальністю.

Якщо раніше максимальна кількість учасників ТОВ обмежувалась сотнею осіб, то з прийняттям закону України про товариства з обмеженою відповідальністю та ТДВ їх кількість може бути будь-якою. До речі, ані громадянство, ані вік фізичних осіб, які хочуть бути учасниками ТОВ, не має значення. Це, на думку авторів Закону, дасть змогу «перейти» з акціонерних товариств у ТОВ, які існували у такій організаційно-правовій формі тільки тому, що кількість учасників ТОВ була законодавчо обмежена. Основні обов`язки учасників ТОВ та ТДВ Закон зводить до трьох основних пунктів:

  1. Дотримуватись Статуту;
  2. Виконувати рішення Загальних Зборів.
  3. Виконувати інші обов`язки, визначені законом та статутом.

З огляду на те, що ступінь деталізації обов`язків учасників у новому Законі досить низька, слід очікувати певних зловживань з їх боку. Практикою доведено, що лише збалансоване запровадження прав та обов`язків дасть змогу віднайти «золоту середину» у взаємовідносинах, перш за все самих учасників. То ж, у майбутньому можливе подальше зловживання недобросовісними учасниками товариства з обмеженою відповідальністю та ТДВ своїх прав для блокування роботи юридичної особи, виникнення корпоративних конфліктів, як це нерідко траплялося раніше.

Зверніть увагу! У новому Законі до прав учасників ТОВ віднесена можливість брати участь в управлінні товариством. То ж, учасники, маючи право (а не обов`якок) приймати участь у Зборах, можуть на них не з`являтися, що за певних обставин негативно позначиться на роботі товариства (неможливість прийняти серйозні рішення у зв`язку з відсутністю кворуму тощо).

  1. Щодо скликання Загальних Зборів.

Стосовно можливості проведення Зборів у ТОВ та ТДВ, Закон передбачив дещо нове, а саме, був змінений порядок їх скликання. Тепер Статутом компанії може бути змінений строк та спосіб повідомлення учасників про скликання Зборів. Крім того, виконавчий орган має право відмовити скликати збори (у випадку, якщо учасники, які володіють 10 або більше % статутного капіталу,  ініціюють їх проведення). Наскільки вмотивованою буде відмова – це залишається під великим питанням. У будь-якому разі керування у ручному режимі та вирішувати на свій розсуд, проводити збори чи ні, може мати негативні наслідки для учасників та загалом для товариства.

  1. Щодо виключення з учасників товариства з обмеженою відповідальністю та ТДВ.

Не зовсім зрозумілим залишається необхідність включення до нового Закону України про товариства положень ч. 2 ст. 23, а саме, щодо можливості виключення зі складу померлого учасника-фізичну особу. Адже й так зрозуміло (і це витікає з відповідних статей ЦК України), про припинення правоздатності фізичної особи у момент її смерті. Аналогічна ситуація й стосовно припиненої юридичної особи.

 

До відома : вказана норма права набере чинності лише з 17.06.2019 року.

 

Слід зауважити, що у новому законі взагалі відсутній механізм та порядок припинення членства учасника товариства. Відсутність чіткого врегулювання цього питання також може викликати непорозуміння у взаємовідносинах її учасників.

Ще одним «спірним» моментом є позбавлення права на вихід учасника товариства, який володіє часткою у розмірі 50% або більше. Позиція законотворців зрозуміла – цим вони намагалися захистити права мінорітаріїв, оскільки вихід такого учасника автоматично змусить компенсувати вартість його частки у статутному капіталі, що призведе до негативних наслідків функціонування підприємства. Однак не слід забувати, що  таким нововведенням порушується фундаментальне право учасника (незалежно від частки володіння капіталом) на добровільність участі у товаристві та виході з нього. Крім того, за таких обставин контролюючий учасник взагалі може заблокувати роботу юридичної особи шляхом прийняття (або не прийняття) доленосних для компанії рішень.

 

Які моменти висвітлені більш детально?

Не слід думати, що у новому законі про товариства відсутні норми, які деталізують ті чи інші відносини. Є й досить конкретні речі, які допомагають більш чітко зрозуміти та врегулювати деякі питання.

Наприклад, положення щодо переважного права учасників товариства на придбання частки іншого учасника більш деталізовані, порівняно з раніше діючим законодавством.  Крім того, вводиться ряд термінів, які раніше не регулювали корпоративні відносини ТОВ та ТДВ – «корпоративний договір», «безвідклична довіреність» тощо. Закон також містить визначення конфлікту інтересів, посадових осіб, поняття значного правочину та ін.

 

Хто винуватий і що робити?

Питання, озвучені у романах Герцена та Чернишевського «Хто винуватий» та «Що робити» являються актуальними й сьогодні. Стосовно прийнятого Закону щодо ТОВ та товариства з додатковою відповідальністю винуватців при бажанні завжди можна знайти. З одного боку, те, що був прийнятий окремий закон, що регулює відносити товариства зазначеної організаційно-правової форми власності, — дуже добре. З іншого боку, відсутність врегулювання дуже багатьох моментів, наявність прогалин, колізій – шлях до зловживань, притиснення прав учасників та великий ризик виникнення конфліктів. Це може потягнути за собою низку судових позовів, що завжди негативно впливають на стабільність роботи компанії та гарні внутрішньо корпоративні відносини.

Що ж робити?

  1. Множна вносити зміни до Закону, враховуючи негативні тенденції та практичне застосування нового законодавства.
  2. Потрібно більш ретельно розробляти установчі документи товариства, а саме, статут, у якому доцільно передбачати всі моменти, які не врегульовані законодавством та ті, наявність яких передбачена як обов`язкова. На даний момент – це чи не єдина можливість досягти стабільності роботи товариства.

 



Виберіть мову сайту

RU UA